прирізний

прирізни́й

[при^ер'ізний]

м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і

Значення в інших словниках

1. прирізний — прирізни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прирізний — ПРИРІЗНИ́Й, а́, е́. Який прирізаний кому-небудь. На прирізних землях добре вродили ранні зернові культури (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах