1. Орфоепічний словник української мови

прирізний

прирізни́й

[приер'ізний]

м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирізний — прирізни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прирізний — ПРИРІЗНИ́Й, а́, е́. Який прирізаний кому-небудь. На прирізних землях добре вродили ранні зернові культури (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах