1. Словник української мови у 20 томах

прирізний

ПРИРІЗНИ́Й, а́, е́.

Який прирізаний кому-небудь.

На прирізних землях добре вродили ранні зернові культури (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирізний — прирізни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прирізний — [приер'ізний] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови