пробурмотіти
пробурмоті́ти
[пробурмоут’ітие]
-моучу, -мотиш, -мотиемо, -мотиете; нак. -моти, -моут'іт'
Орфоепічний словник української мовипробурмоті́ти
[пробурмоут’ітие]
-моучу, -мотиш, -мотиемо, -мотиете; нак. -моти, -моут'іт'
Орфоепічний словник української мови