прожитковий

прожитко́вий

[прожи^еткови^ей]

м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і

Значення в інших словниках

1. прожитковий — прожитко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прожитковий — -а, -е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий корм. Прожиткова норма. Прожитковий мінімум — див. мінімум.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прожитковий — ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень – це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (з публіц. літ.); Прожитковий корм; Прожиткова норма.  Словник української мови у 20 томах
4. прожитковий — ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень — це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах