прожитковий

ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток.

Прожитковий рівень — це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (Ком. Укр., 3, 1973, 48);

Прожитковий корм; Прожиткова норма.

Прожитко́вий мі́німум див. мі́німум.

Значення в інших словниках

1. прожитковий — прожитко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. прожитковий — [прожиетковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. прожитковий — -а, -е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий корм. Прожиткова норма. Прожитковий мінімум — див. мінімум.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прожитковий — ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень – це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (з публіц. літ.); Прожитковий корм; Прожиткова норма.  Словник української мови у 20 томах