прожитковий
ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток.
Прожитковий рівень — це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (Ком. Укр., 3, 1973, 48);
Прожитковий корм; Прожиткова норма.
Прожитко́вий мі́німум див. мі́німум.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прожитковий — прожитко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- прожитковий — [прожиетковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- прожитковий — -а, -е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий корм. Прожиткова норма. Прожитковий мінімум — див. мінімум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прожитковий — ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень – це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (з публіц. літ.); Прожитковий корм; Прожиткова норма. Словник української мови у 20 томах