1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прожитковий

прожитко́вий

-а, -е.

Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий корм. Прожиткова норма.

Прожитковий мінімум — див. мінімум.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожитковий — прожитко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прожитковий — [прожиетковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. прожитковий — ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень – це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (з публіц. літ.); Прожитковий корм; Прожиткова норма. Словник української мови у 20 томах
  4. прожитковий — ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень — це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах