прожиток
прожи́ток
-тку, ч.
1》 Засоби до існування.
На прожиток — для того, щоб існувати.
2》 рідко. Те саме, що проживання 1).
3》 діал. Життя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прожиток — прожи́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прожиток — див. їда Словник синонімів Вусика
- прожиток — ПРОЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Засоби для існування. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (М. Коцюбинський); Не виглядай, що тобі подадуть готовеньке, тут зумій відшукати собі денний прожиток та ще й учися (Ю. Збанацький). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
- прожиток — ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал. Словник синонімів української мови
- прожиток — Прожи́ток, -тку, -ткові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прожиток — ПРОЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Засоби для існування. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (Коцюб., І, 1955, 66); Не виглядай, що тобі подадуть готовеньке, тут зумій відшукати собі денний прожиток та ще й учися (Збан., Сеспель, 1961, 163). Словник української мови в 11 томах