1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проживання

прожива́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. проживати 3).

2》 рідко. Те саме, що життя 1).Місце проживання.

Посвідка на проживання — а) документ, що його видають іноземним громадянам або апатридам на право проживання у даній країні; б) в дореволюційній Росії – документ, що його видавали в передбачених законом випадках замість паспорта.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проживання — прожива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. проживання — [прожиеван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. проживання — ПРОЖИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прожива́ти 3. 1861 року одвезено його [Т. Г. Шевченка] тіло у Київ, а звідти на ту Чернечу могилу коло Канева, що він купив собі для проживання (Панас Мирний); Галя рушила на вулицю Бєлінського. Словник української мови у 20 томах
  4. проживання — ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал. Словник синонімів української мови
  5. проживання — ПРОЖИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прожива́ти 3. 1861 року одвезено його [Т. Г. Шевченка] тіло у Київ, а звідти на ту Чернечу могилу коло Канева, що він купив собі для проживання (Мирний, V, 1955, 313); Галя рушила на вулицю Бєлінського. Словник української мови в 11 томах