1. Словник української мови в 11 томах

проживання

ПРОЖИВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. прожива́ти 3.

1861 року одвезено його [Т. Г. Шевченка] тіло у Київ, а звідти на ту Чернечу могилу коло Канева, що він купив собі для проживання (Мирний, V, 1955, 313);

Галя рушила на вулицю Бєлінського. На розі Бєлінського та Купального провулка.. була визначена їй квартира для тимчасового проживання (Смолич, V, 1959, 117);

Посадник призначив двори для проживання Дмитрійових дружинників (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 194).

2. рідко. Те саме, що життя́ 1.

[Коновалиха:] Подивлюся я на людське проживання та й обіллюся слізоньками… (Кроп., І, 1958, 148).

Вид на прожива́ння див. вид¹;

Мі́сце прожива́ння — місце, пункт, де хто-небудь живе, проживає.

Стать, вік, сімейний стан, професія, місце проживання, пора року і т. д., якими звичайно характеризують масові явища суспільного життя, не є причинами або силами у фізичному розумінні (Вибр. праці М. В. Птухи, 1971, 30);

Посилилася лекційна пропаганда за місцем проживання трудящих. В її організації дедалі активнішу участь беруть Ради, профспілки, комсомол (Ком. Укр. , 5, 1968, 51);

По́свідка на прожива́ння див. по́свідка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проживання — прожива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. проживання — [прожиеван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. проживання — -я, с. 1》 Дія за знач. проживати 3). 2》 рідко. Те саме, що життя 1).Місце проживання. Посвідка на проживання — а) документ, що його видають іноземним громадянам або апатридам на право проживання у даній країні; б) в дореволюційній Росії – документ... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проживання — ПРОЖИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прожива́ти 3. 1861 року одвезено його [Т. Г. Шевченка] тіло у Київ, а звідти на ту Чернечу могилу коло Канева, що він купив собі для проживання (Панас Мирний); Галя рушила на вулицю Бєлінського. Словник української мови у 20 томах
  5. проживання — ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал. Словник синонімів української мови