прожиток
ПРОЖИ́ТОК, тку, ч.
1. Засоби для існування.
Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (М. Коцюбинський);
Не виглядай, що тобі подадуть готовеньке, тут зумій відшукати собі денний прожиток та ще й учися (Ю. Збанацький).
2. рідко. Те саме, що прожива́ння 1.
– Треба тільки пообіцяти їм [переселенцям] років на п'ятнадцять – двадцять волю з тим, щоб вони за прожиток на панському ґрунті платили невеликий чинш, орали землю і збирали врожай (З. Тулуб).
3. діал. Життя.
Дай їй, Боже, прожиток щасливий за її щирість! (І. Франко);
Заки зачне [Славко] свій самостійний прожиток, то ще не один рочок пробіжить (Л. Мартович).
(1) На прожи́ток – для того, щоб існувати.
І жупани, і худобу покинув він їй на прожиток (П. Куліш);
– Оце .. зароблю на прожиток і подамся в Одесу, на робітфак... (С. Олійник).
Значення в інших словниках
- прожиток — прожи́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- прожиток — див. їда Словник синонімів Вусика
- прожиток — -тку, ч. 1》 Засоби до існування. На прожиток — для того, щоб існувати. 2》 рідко. Те саме, що проживання 1). 3》 діал. Життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прожиток — ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал. Словник синонімів української мови
- прожиток — Прожи́ток, -тку, -ткові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прожиток — ПРОЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Засоби для існування. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (Коцюб., І, 1955, 66); Не виглядай, що тобі подадуть готовеньке, тут зумій відшукати собі денний прожиток та ще й учися (Збан., Сеспель, 1961, 163). Словник української мови в 11 томах