прожиток

Значення в інших словниках

1. прожиток — прожи́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. прожиток — див. їда Словник синонімів Вусика
3. прожиток — -тку, ч. 1》 Засоби до існування. На прожиток — для того, щоб існувати. 2》 рідко. Те саме, що проживання 1). 3》 діал. Життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прожиток — ПРОЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Засоби для існування. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (М. Коцюбинський); Не виглядай, що тобі подадуть готовеньке, тут зумій відшукати собі денний прожиток та ще й учися (Ю. Збанацький). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
5. прожиток — ЖИТТЯ́ (повсякденний спосіб існування когось), ПО́БУТ, БУТТЯ́, ІСНУВА́ННЯ, ЖИТТЯ́-БУТТЯ́ розм., ЖИТУ́ХА фам., ПРОЖИВА́ННЯ рідше, ЖИТІЄ́ ірон. рідше, ПРОЖИ́ТОК діал. Словник синонімів української мови
6. прожиток — ПРОЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Засоби для існування. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе (Коцюб., І, 1955, 66); Не виглядай, що тобі подадуть готовеньке, тут зумій відшукати собі денний прожиток та ще й учися (Збан., Сеспель, 1961, 163). Словник української мови в 11 томах