прожиття

Значення в інших словниках

1. прожиття — прожиття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. прожиття — -я, с. 1》 Дія за знач. прожити, проживати 1), 3). 2》 Те саме, що прожиток 1). На прожиття — а) на проживання (у 1 знач.); б) те саме, що На прожиток (див. прожиток). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прожиття — ПРОЖИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. прожи́ти, прожива́ти 1, 3. Бажаю тобі [В. Стефанику] ще хоч з десятка [десяток] літ прожиття. Але у безжурності (О. Кобилянська); Прожиття дітей нічого б батькам не коштувало, услуга за услугу (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
4. прожиття — ПРОЖИТТЯ́, я́, с. 1. Дія за знач. прожи́ти, прожива́ти 1, 3. Бажаю тобі [В. Стефанику] ще хоч з десятка [десяток] літ прожиття. Але у безжурності (Коб., III, 1956, 589); Прожиття дітей нічого б батькам не коштувало, услуга за услугу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
5. прожиття — Прожиття, -тя с. = прожиток. Ой дай, Боже, усім христіянам многії літа, до щасливого прожиття у сім світі. Макс. Тягни звідти і на податки, і на прожиття. Мир. Пов. II. 85. Словник української мови Грінченка