1. Словник української мови у 20 томах

прожитковий

ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е.

Необхідний, достатній на прожиток.

Прожитковий рівень – це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (з публіц. літ.);

Прожитковий корм;

Прожиткова норма.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прожитковий — прожитко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прожитковий — [прожиетковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. прожитковий — -а, -е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий корм. Прожиткова норма. Прожитковий мінімум — див. мінімум. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прожитковий — ПРОЖИТКО́ВИЙ, а, е. Необхідний, достатній на прожиток. Прожитковий рівень — це нижча межа необхідного продукту. Він покривається всіма видами доходів, але передусім заробітною платою і суспільними фондами споживання (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах