протест —
-у, ч. 1》 Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь. || також у сполуч. зі сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким-, чим-небудь, невдоволення кимсь, чимсь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
протест —
ПРОТЕ́СТ, у, ч. 1. Рішуче заперечення чого-небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого-небудь. – Ти, Марусю, оце сердишся на мене? – спитала підлесливо мати .. – Гм... – тихо сказала Маруся..
Словник української мови у 20 томах
протест —
проте́ст (нім. Protest, від лат. protesto – публічно доводжу) 1. Рішуче заперечення в усній або письмовій формі проти будь-яких дій, виступів, рішень.
Словник іншомовних слів Мельничука
протест —
рос. протест 1. Рішуче заперечення проти будь-чого, заява про незгоду з будь-чим, про небажання чого-небудь. 2. Офіційне представлення відповідних судових і прокурорських органів про перегляд судових вироків і рішень.
Eкономічна енциклопедія