Орфоепічний словник української мови

противага

протива́га

[протиевага]

-гие, д. і м. -аз'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. противага — протива́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. противага — -и, ж. 1》 Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги. || перен. Те, що протидіє чому-небудь, урівноважує щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. противага — ПРОТИВА́ГА, и, ж. 1. Важкий предмет, тягар, що застосовується у механізмах, спорудах тощо для врівноваження сили інерції, ваги. Валерій зліз на стіл, доп'явся до висячої лампи й висипав нишком усі дробинки з противаги (О.  Словник української мови у 20 томах