підвечірній

підвечі́рній

[п'ідве^ич’ірн'ій]

м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'е^и; мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. підвечірній — підвечі́рній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підвечірній — -я, -є. Який настає, буває і т. ін. перед вечором.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підвечірній — ПІДВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Який настає, буває і т. ін. перед вечором. Якось через кілька днів після відкриття читальні підвечірньої години він прогулювався селом (В. Речмедін).  Словник української мови у 20 томах
4. підвечірній — ПІДВЕЧІ́РНІЙ, я, є. Який настає, буває і т. ін. перед вечором. Якось через кілька днів після відкриття читальні підвечірньої години він прогулювався селом (Речм., Весн. грози, 1961, 226).  Словник української мови в 11 томах