підвити

підви́ти

I [п'ідвити^е]

-д'івйу, -д'івйе^иш/-д'івйеш, -д'івйе^имо, -д'івйе^ите^и/-д'івйе^ите; мин. -виў, -ви^ела; нак. -вий, -вийте^и (підплести)

II [п'ідвити^е]

-вийу, -вийе^иш (супроводити виття)

Значення в інших словниках

1. підвити — підви́ти 1 дієслово доконаного виду супроводити виття підви́ти 2 дієслово доконаного виду підплести  Орфографічний словник української мови
2. підвити — I див. підвивати I. II див. підвивати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підвити — ПІДВИ́ТИ¹ див. підвива́ти¹. ПІДВИ́ТИ² див. підвива́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. підвити — ПІДВИ́ТИ¹ див. підвива́ти¹. ПІДВИ́ТИ² див. підвива́ти².  Словник української мови в 11 томах
5. підвити — Підвива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підвити, підів'ю́, -в'єш, гл. Подвязывать, подвязать. Перемітку чи рантух підвивають... поверха черленою квітчастою фусткою, зав'язують верх тім'я у один будз. Шух. І. 132.  Словник української мови Грінченка