підвищений —
підви́щений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
підвищений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підвищити. || підвищено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Вищий порівняно з іншими. || Більший за кількістю, розміром. Підвищена стипендія. 3》 у знач. прикм. Який відзначається вищим ступенем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підвищений —
ПІДВИ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підви́щити. По всьому передньому фасаду йде влаштована під навісом галерея, підлога якої .. значно підвищена над землею, зі сходами в кілька східців (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
підвищений —
Підви́щений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
підвищений —
ПІДВИ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підви́щити. По всьому передньому фасаду йде влаштована під навісом галерея, підлога якої.. значно підвищена над землею, зі сходами в кілька східців (Дерев. зодч. Укр.
Словник української мови в 11 томах