підвищений

підви́щений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підвищити.

|| підвищено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм.Вищий порівняно з іншими.

|| Більший за кількістю, розміром. Підвищена стипендія.

3》 у знач. прикм. Який відзначається вищим ступенем.

|| Який посилено виявляється.

|| у сполуч. зі сл. тиск, голос, тон, температура і т. ін. Вищий від нормального.

4》 у знач. прикм. Кращий від звичайного.

Значення в інших словниках

1. підвищений — підви́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підвищений — [п'ідвишчеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. підвищений — ПІДВИ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підви́щити. По всьому передньому фасаду йде влаштована під навісом галерея, підлога якої .. значно підвищена над землею, зі сходами в кілька східців (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. підвищений — Підви́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підвищений — ПІДВИ́ЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підви́щити. По всьому передньому фасаду йде влаштована під навісом галерея, підлога якої.. значно підвищена над землею, зі сходами в кілька східців (Дерев. зодч. Укр.  Словник української мови в 11 томах