підвити
підви́ти
I [п'ідвитие]
-д'івйу, -д'івйеиш/-д'івйеш, -д'івйеимо, -д'івйеитеи/-д'івйеите; мин. -виў, -виела; нак. -вий, -вийтеи (підплести)
II [п'ідвитие]
-вийу, -вийеиш (супроводити виття)
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підвити — підви́ти 1 дієслово доконаного виду супроводити виття підви́ти 2 дієслово доконаного виду підплести Орфографічний словник української мови
- підвити — I див. підвивати I. II див. підвивати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підвити — ПІДВИ́ТИ¹ див. підвива́ти¹. ПІДВИ́ТИ² див. підвива́ти². Словник української мови у 20 томах
- підвити — ПІДВИ́ТИ¹ див. підвива́ти¹. ПІДВИ́ТИ² див. підвива́ти². Словник української мови в 11 томах
- підвити — Підвива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підвити, підів'ю́, -в'єш, гл. Подвязывать, подвязать. Перемітку чи рантух підвивають... поверха черленою квітчастою фусткою, зав'язують верх тім'я у один будз. Шух. І. 132. Словник української мови Грінченка