1. Словник української мови Грінченка

підвити

Підвива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. підвити, підів'ю́, -в'єш, гл. Подвязывать, подвязать. Перемітку чи рантух підвивають... поверха черленою квітчастою фусткою, зав'язують верх тім'я у один будз. Шух. І. 132.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвити — підви́ти 1 дієслово доконаного виду супроводити виття підви́ти 2 дієслово доконаного виду підплести Орфографічний словник української мови
  2. підвити — I [п'ідвитие] -д'івйу, -д'івйеиш/-д'івйеш, -д'івйеимо, -д'івйеитеи/-д'івйеите; мин. -виў, -виела; нак. -вий, -вийтеи (підплести) II [п'ідвитие] -вийу, -вийеиш (супроводити виття) Орфоепічний словник української мови
  3. підвити — I див. підвивати I. II див. підвивати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвити — ПІДВИ́ТИ¹ див. підвива́ти¹. ПІДВИ́ТИ² див. підвива́ти². Словник української мови у 20 томах
  5. підвити — ПІДВИ́ТИ¹ див. підвива́ти¹. ПІДВИ́ТИ² див. підвива́ти². Словник української мови в 11 томах