підвіз

підві́з

[п'ідв’із]

-возу, м. (на) -воз'і, мн. -вози^е, -воз'іў

Значення в інших словниках

1. підвіз — підві́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підвіз — -возу, ч. Дія за знач. підвезти, підвозити. || Те, що підвезено.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підвіз — ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити. Здійснюється підвіз учнів з віддалених місць проживання до шкіл (з газ.); – Гляди ж, Прохоре, – попередив його батько, – буде більший підвіз, гукнеш тоді Романа та й пускайте парового млина (А.  Словник української мови у 20 томах
4. підвіз — ПІДВІ́З, во́зу, ч. Дія за знач. підвезти́, підво́зити. Поставлено на державну основу підвіз учнів з віддалених місць проживання (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах