підвісний

підвісни́й

[п'ідв'існий]

м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Значення в інших словниках

1. підвісний — підвісни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підвісний — -а, -е. Закріплений у висячому положенні; підвішений. || Підвішений для пересування чого-небудь. Підвісна дорога — підйомно-транспортна споруда з підвісним рухомим складом для переміщення людей і вантажів. || Оснований на підвішуванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підвісний — ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений. Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. підвісний — ПІДВІСНИ́Й (закріплений так, щоб висів), ВИСЯ́ЧИЙ рідше. Голос гримів так, що склянка у підвісному підстаканнику тонко співала (Д. Ткач); Вечоріло. Прокоша наказав запалити в школі висячу лампу (Ю. Збанацький).  Словник синонімів української мови
5. підвісний — ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений. Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (Веч. Київ...  Словник української мови в 11 томах