підвісний

підвісни́й

-а, -е.

Закріплений у висячому положенні; підвішений.

|| Підвішений для пересування чого-небудь.

Підвісна дорога — підйомно-транспортна споруда з підвісним рухомим складом для переміщення людей і вантажів.

|| Оснований на підвішуванні.

Значення в інших словниках

1. підвісний — підвісни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підвісний — [п'ідв'існий] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
3. підвісний — ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений. Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (з газ.  Словник української мови у 20 томах
4. підвісний — ПІДВІСНИ́Й (закріплений так, щоб висів), ВИСЯ́ЧИЙ рідше. Голос гримів так, що склянка у підвісному підстаканнику тонко співала (Д. Ткач); Вечоріло. Прокоша наказав запалити в школі висячу лампу (Ю. Збанацький).  Словник синонімів української мови
5. підвісний — ПІДВІСНИ́Й, а́, е́. Закріплений у висячому положенні; підвішений. Мереживом переплелась контактна підвісна електросітка на території станції Дарниця (Веч. Київ...  Словник української мови в 11 томах