підйом —
підйо́м іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
підйом —
-у, ч. 1》 Дія за знач. підняти, піднімати, підіймати і піднятися, підніматися, підійматися. 2》 Ділянка дороги, що веде вгору; узвіз. 3》 Швидкий ріст, піднесення, інтенсивний розвиток чого-небудь. 4》 Верхня частина стопи від пальців до щиколотки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підйом —
(дороги) узвіз, (духа) піднесення (знаряд) важель, підойма (машина) підіймачка, див. кран (криниці) журавель
Словник чужослів Павло Штепа
підйом —
ПІДЙО́М, у, ч. 1. Дія за знач. підня́ти, підніма́ти, підійма́ти і підня́тися, підніма́тися, підійма́тися. [2-й моряк:] Офіцери не з'явились на підйом прапора (О.
Словник української мови у 20 томах
підйом —
важки́й на підйо́м. 1. Який не любить виходити, виїздити куди-небудь. Співробітники наперед говорили між собою: — Ну, Дмитро Сергійович, мабуть, не поїде, надто він важкий на підйом (Л. Серпілін). 2. до чого. Який неохоче береться за що-небудь.
Фразеологічний словник української мови
підйом —
ПІДЙО́М, у, ч. 1. Дія за знач. підня́ти, підніма́ти, підійма́ти і підня́тися, підніма́тися, підійма́тися. [2-й моряк:] Офіцери не з’явились на підйом прапора (Корн.
Словник української мови в 11 томах