підмітити

підмі́тити

[п'ідм’іти^ети^е]

-м'ічу, -м'іти^еш; нак. -м'іт', -м'іт'те^и

Значення в інших словниках

1. підмітити — підмі́тити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підмітити — див. підмічати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмітити — ПІДМІ́ТИТИ див. підміча́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. підмітити — ВИЯВЛЯ́ТИ (бачити в комусь, чомусь що-небудь, раніше не помічене), ПОМІЧА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), ЗНАХО́ДИТИ, ВІДКРИВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ, НАЗНАВА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
5. підмітити — ПІДМІ́ТИТИ див. підміча́ти.  Словник української мови в 11 томах