1. Орфоепічний словник української мови

підмітити

підмі́тити

[п'ідм’ітиетие]

-м'ічу, -м'ітиеш; нак. -м'іт', -м'іт'теи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмітити — підмі́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підмітити — див. підмічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмітити — ПІДМІ́ТИТИ див. підміча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підмітити — ВИЯВЛЯ́ТИ (бачити в комусь, чомусь що-небудь, раніше не помічене), ПОМІЧА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), ЗНАХО́ДИТИ, ВІДКРИВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ, НАЗНАВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. підмітити — ПІДМІ́ТИТИ див. підміча́ти. Словник української мови в 11 томах