1. Орфоепічний словник української мови

піднебесний

піднебе́сний

[п'іднеибеснией]

м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднебесний — піднебе́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піднебесний — див. високий Словник синонімів Вусика
  3. піднебесний — -а, -е. 1》 Прикм. до піднебесся. || Який летить, літає, діє і т. ін. у піднебессі. 2》 у знач. ім. піднебесна, -ної, ж., заст. Земля, всесвіт (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піднебесний — ПІДНЕБЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до піднебе́сся. О, побийте мене, піднебесні громи, Перервіть мої муки-страждання! (П. Грабовський); Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм, Діти радісно кричать І довкола ну скакать Прастарим звичаєм (І. Словник української мови у 20 томах
  5. піднебесний — ПІДНЕБЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до піднебе́сся. О, побийте мене, піднебесні громи, Перервіть мої муки-страждання! (Граб., І, 1959, 486); Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм, Діти радісно кричать І довкола ну скакать Прастарим звичаєм (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. піднебесний — Піднебесний, -а, -е Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219. Словник української мови Грінченка