1. Словник української мови у 20 томах

піднебесний

ПІДНЕБЕ́СНИЙ, а, е.

1. Прикм. до піднебе́сся.

О, побийте мене, піднебесні громи, Перервіть мої муки-страждання! (П. Грабовський);

Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм, Діти радісно кричать І довкола ну скакать Прастарим звичаєм (І. Франко);

// Який летить, літає, діє і т. ін. у піднебессі.

Порадившись, цілим гуртом рушаємо в той бік, назустріч отим піднебесним, ледве мріючим у прозорій блакиті пташиним табунам (О. Гончар).

2. у знач. ім. піднебе́сна, ної, ж., заст. Земля, всесвіт (у 2 знач.).

Конфуцій, відштовхуючись від сконструйованого ним соціального ідеалу, сформулював основи такого соціального порядку, який хотів би бачити в піднебесній (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднебесний — піднебе́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піднебесний — див. високий Словник синонімів Вусика
  3. піднебесний — [п'іднеибеснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. піднебесний — -а, -е. 1》 Прикм. до піднебесся. || Який летить, літає, діє і т. ін. у піднебессі. 2》 у знач. ім. піднебесна, -ної, ж., заст. Земля, всесвіт (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. піднебесний — ПІДНЕБЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до піднебе́сся. О, побийте мене, піднебесні громи, Перервіть мої муки-страждання! (Граб., І, 1959, 486); Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм, Діти радісно кричать І довкола ну скакать Прастарим звичаєм (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. піднебесний — Піднебесний, -а, -е Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219. Словник української мови Грінченка