піднебесний
ПІДНЕБЕ́СНИЙ, а, е.
1. Прикм. до піднебе́сся.
О, побийте мене, піднебесні громи, Перервіть мої муки-страждання! (Граб., І, 1959, 486);
Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм, Діти радісно кричать І довкола ну скакать Прастарим звичаєм (Фр., X, 1954, 176);
// Який летить, літає, діє і т. ін. у піднебессі.
Порадившись, цілим гуртом рушаємо в той бік, назустріч отим піднебесним, ледве мріючим у прозорій блакиті пташиним табунам (Гончар, Маша.., 1959, 36).
2. у знач. ім. піднебе́сна, ної, ж., заст. Земля, всесвіт (у 2 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піднебесний — піднебе́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- піднебесний — див. високий Словник синонімів Вусика
- піднебесний — [п'іднеибеснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- піднебесний — -а, -е. 1》 Прикм. до піднебесся. || Який летить, літає, діє і т. ін. у піднебессі. 2》 у знач. ім. піднебесна, -ної, ж., заст. Земля, всесвіт (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- піднебесний — ПІДНЕБЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до піднебе́сся. О, побийте мене, піднебесні громи, Перервіть мої муки-страждання! (П. Грабовський); Журавлі ключем летять Піднебесним плаєм, Діти радісно кричать І довкола ну скакать Прастарим звичаєм (І. Словник української мови у 20 томах
- піднебесний — Піднебесний, -а, -е Поднебесный. По піднебесних горах... літав. К. ЦН. 219. Словник української мови Грінченка