1. Словник української мови в 11 томах

підначальний

ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Підлеглий, підвладний.

Полковник французької служби рапортував, що підначальна йому колона панцирних автомобілів.. виконує свій учбовий пробіг (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підначальний — піднача́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. підначальний — -а, -е, заст. Підлеглий, підвладний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підначальний — ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Підлеглий, підвладний. Полковник французької служби рапортував, що підначальна йому колона панцирних автомобілів .. виконує свій учбовий пробіг (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. підначальний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови