підтяти

підтя́ти

[п'ід(')т’ати^е]

-д'ітну, -д'ітне^иш/-д'ітнеш, -д'ітне^имо, -д'ітне^ите^и/-д'ітне^ите; мин. -таy, -т'ала; нак. -д'ітни, -д'іт(‘)н'іт'

Значення в інших словниках

1. підтяти — підтя́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підтяти — див. підтинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підтяти — ПІДТЯ́ТИ див. підтина́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. підтяти — підрі́зати (підтя́ти, підітну́ти, притя́ти, злама́ти і т. ін.) / підрі́зувати (підріза́ти, підтина́ти, зла́мувати і т. ін.) кри́ла кому. Позбавити кого-небудь можливості здійснювати щось; підірвати міць, знесилити когось або обмежити поле його діяльності.  Фразеологічний словник української мови
5. підтяти — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови
6. підтяти — Підтя́ти і підітну́ти, -ді́тну́, -ді́тне́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. підтяти — ПІДТЯ́ТИ див. підтина́ти.  Словник української мови в 11 томах
8. підтяти — Підтя́ти см. підтинати.  Словник української мови Грінченка