підігнути

підігну́ти

[п'ід'ігнути^е]

-ну, -д'ігне^иш/-д'ігнеш, -д'ігне^имо, -д'ігне^ите^и/-д'ігне^ите; нак. -ни, -н'іт'

Значення в інших словниках

1. підігнути — підігну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підігнути — див. підгинати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підігнути — ПІДІГНУ́ТИ див. підгина́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. підігнути — піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину.  Фразеологічний словник української мови
5. підігнути — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.  Словник синонімів української мови
6. підігнути — ПІДІГНУ́ТИ див. підгина́ти.  Словник української мови в 11 томах
7. підігнути — Підігнути, -ся см. підгинати, -ся.  Словник української мови Грінченка