під'їзд —
під'ї́зд іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
під'їзд —
-у, ч. 1》 Дія за знач. під'їжджати, під'їздити. 2》 Вхід у будинок. 3》 Шлях, дорога, місце, по якому під'їжджають куди-небудь. На під'їзді — поблизу, недалеко від якогось пункту, місця і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
під'їзд —
ПІД'Ї́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. під'їжджа́ти, під'їзди́ти. Почалася таємна робота таємних підходів та під'їздів... (Панас Мирний). 2. Вхід у будинок.
Словник української мови у 20 томах
під'їзд —
Військова розвідка
Словник застарілих та маловживаних слів
під'їзд —
ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору).
Словник синонімів української мови