Орфоепічний словник української мови

під'їзд

під'ї́зд

[п'ідйізд]

-зду, м. (ў) -з'д'і, мн. -здие, -з'д'іў

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. під'їзд — під'ї́зд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. під'їзд — -у, ч. 1》 Дія за знач. під'їжджати, під'їздити. 2》 Вхід у будинок. 3》 Шлях, дорога, місце, по якому під'їжджають куди-небудь. На під'їзді — поблизу, недалеко від якогось пункту, місця і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. під'їзд — ПІД'Ї́ЗД, у, ч. 1. Дія за знач. під'їжджа́ти, під'їзди́ти. Почалася таємна робота таємних підходів та під'їздів... (Панас Мирний). 2. Вхід у будинок.  Словник української мови у 20 томах
  4. під'їзд — Військова розвідка  Словник застарілих та маловживаних слів
  5. під'їзд — ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору).  Словник синонімів української мови