пігулка —
-и, ж. Дозована лікарська форма для внутрішнього вживання; кулька, приготовлена з однорідної маси; таблетка, пілюлька.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пігулка —
ПІГУ́ЛКА, и, ж. Те саме, що табле́тка. Побігли за анальгіном. – Ковтай одразу дві пігулки! – радили Ополониченку (А. Крижанівський); Купляючи в аптеці на свій страх і риск “цілющі” пігулки, треба знати про їх побічні властивості (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах