1. Орфоепічний словник української мови

пігулка

пігу́лка

[п'ігулка]

-лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пігулка — -и, ж. Дозована лікарська форма для внутрішнього вживання; кулька, приготовлена з однорідної маси; таблетка, пілюлька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пігулка — ПІГУ́ЛКА, и, ж. Те саме, що табле́тка. Побігли за анальгіном. – Ковтай одразу дві пігулки! – радили Ополониченку (А. Крижанівський); Купляючи в аптеці на свій страх і риск “цілющі” пігулки, треба знати про їх побічні властивості (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах