1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пігулка

пігу́лка

-и, ж.

Дозована лікарська форма для внутрішнього вживання; кулька, приготовлена з однорідної маси; таблетка, пілюлька.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пігулка — [п'ігулка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок Орфоепічний словник української мови
  2. пігулка — ПІГУ́ЛКА, и, ж. Те саме, що табле́тка. Побігли за анальгіном. – Ковтай одразу дві пігулки! – радили Ополониченку (А. Крижанівський); Купляючи в аптеці на свій страх і риск “цілющі” пігулки, треба знати про їх побічні властивості (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах