під

I поду, ч.

1》 Низинне місце; западина.

2》 Нижня горизонтальна поверхня, площина якого-небудь приміщення, ями, печі і т. ін.

|| мет. Дно в доменній печі.

3》 Місце, майданчик для стіжка.

4》 діал. Горище.

II прийм., із особ. займ. оруд. в. одн. ПІДІ, підо. Сполучення з прийм. під виражають: Просторові відношення:

1》 із знах. і оруд. в. Уживається для означення особи, предмета і т. ін.: а) нижче якого спрямована дія (знах. в.); б) нижче якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

|| Уживається для означення тексту, в кінці якого стоїть або ставиться підпис, дата, зауваження і т. ін. (оруд. в.).

|| Уживається для означення предмета, покриву, шару і т. ін.: а) у спід чи в зворотний бік якого спрямована дія або накладається, застосовується що-небудь (знах. в.); б) на споді або на зворотному боці якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

|| Уживається для означення маси, речовини: а) в глибину якої спрямована дія (знах. в.); б) у глибині якої відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

2》 із знах. і оруд. в. Уживається для означення предмета, місця: а) в нижню частину якого спрямована дія (знах. в.); б) біля нижньої частини, основи якого відбувається що-небудь або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

3》 із знах. і оруд. в. Уживається для означення предмета, місця: а) у напрямку якого спрямована дія (знах. в.); б) біля якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

|| Уживається для означення руху в напрямку до вершини чого-небудь; на (знах. в.). Обставинні відношення:

4》 із знах. і оруд. в. Уживається для означення певного явища або об'єкта дії, впливу: а) у зону поширення якого потрапляє або спрямовується хто-, що-небудь (знах. в.); б) у межах, зоні поширення яких відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь (оруд., рідко знах. в.).

|| Уживається для означення предмета, у сферу дії якого спрямовується або потрапляє хто-, що-небудь (знах. в.).

|| Уживається для означення дії, в межі якої спрямовується або потрапляє хто-небудь (знах. в.). Потрапити під скорочення.

|| Уживається для означення влади, впливу, захисту і т. ін.: а) у межі яких спрямовується або потрапляє хто-, що-небудь (знах. в.); б) у межах впливу когось, чогось відбувається що-небудь або перебуває хтось (оруд. в.). Бути під командою.

|| Уживається для означення примусових обставин: а) в які потрапляє або спрямовується хто-небудь (знах. в.); б) в яких перебуває хто-небудь (оруд. в.).

|| Уживається для означення несприятливого становища, в якому хто-, що-небудь перебуває (оруд. в.).

5》 із знах. і оруд. в. Уживається для означення певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.).

|| Уживається для означення предмета, за допомогою якого виконується дія (знах. в.). Стригти під гребінку.

|| Уживається для означення обмежувальної умови здійснення якої-небудь дії (оруд. в.).

|| Уживається для означення забезпечення чимось певної дії (знах. в.).

|| Уживається для означення звуків, у супроводі яких відбувається дія, або мелодії, у відповідності до якої відбувається дія (знах. в.). Означальні відношення:

6》 із знах. і оруд. в. Указує на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.).

|| Указує на ознаку, яка допомагає розпізнати або відшукати кого-, що-небудь (оруд. в.). Зберігатися під номером.

|| Указує на ознаку, яка визначає обставину, керівну ідею і т. ін., за якими виконується дія (оруд. в.).

|| Уживається на означення певної особи, певного зразка, якому уподібнюється хто-, що-небудь або які наслідуються кимось (знах. в.).

|| Указує на предмет, особу чи ознаки предмета, особи, у відповідності до яких добирається або до яких прирівнюється хто-, що-небудь (знах. в.).

|| Указує на характер використання, застосування предмета (оруд. в.).

7》 з оруд. в. Уживається для означення стану, в якому хто-небудь перебуває, або того, що спричинилося до якогось стану. Часові відношення:

8》 із знах. в. Уживається для вказування на переддень чого-небудь.

|| Уживається для означення часу, моменту припинення дії.

|| Уживається на означення пори, часу, коли відбувається якась дія або виявляється який-небудь стан.

9》 із знах. і оруд. в. Уживається для означення події, одночасно з якою відбувається якась дія або наявний який-небудь стан (знах. в.).

|| розм. Уживається для означення маляти, яке народилося після попереднього (оруд. в.). Кількісні відношення:

10》 із знах. в. Уживається для визначення міри чого-небудь у наближенні до повної межі.

11》 із знах. в. Указує на наближення до якої-небудь кількісної межі, до якоїсь міри. Причинні відношення:

12》 з оруд. і знах. в. Указує на причину дії, стану або вияву чого-небудь (оруд. в.).

|| Уживається для визначення предмета, внаслідок дії якого відбувається інша дія (оруд. в.).

|| Уживається для визначення дії, події, стану і т. ін., залежно від яких відбувається певна дія чи наявний відповідний стан або які є причиною певних дій, відповідного стану (знах. в.). Відношення мети:

13》 із знах. в. Указує на мету дії.

|| Указує на мету використання або призначення предмета, особи. Об'єктні відношення:

14》 із знах. в. Уживається для означення предмета, безпосередньо на який спрямована дія.

|| Уживається для означення особи, на яку спрямовуються чиїсь дії, вплив, певні відношення і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. під — Під, пі́дро: Під: — (поду): горище [VII] — горище [2;4;14,18;21;51;54,I-VI,XII,XIII] — горище, його нижня частина [52] — Під — горище тільки над хатою, бо над хлівом, коморою горище на Бойківщині називається підря, подря, підрє, підрі, підро і т. Словник з творів Івана Франка
  2. під — під 1 іменник чоловічого роду западина; нижня горизонтальна поверхня; місце для стіжка; горище під 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. під — прийм. Вж. у словосп.: під впливом, під головуванням, під захист брати, під знаком питання, під Києвом (і коло Києва, біля Києва), під кінець року (і на кінець року), під Новий рік (і проти Нового року), під приводом... Літературне слововживання
  4. під — Під. Горище. На поді склад збіжа, в пивницях склад ріжних товарів, як вина і иньших (Товариш, 1908, 92) // укр. діал. під — горище. Українська літературна мова на Буковині
  5. під — див. близько; низовина Словник синонімів Вусика
  6. під — ПІД¹, по́ду, ч. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня України характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. під — під I.горище (ст): Піти на під по порожні ба́ньки (Авторка) під II. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. під — Горище Словник застарілих та маловживаних слів
  9. під — ГОРИ́ЩЕ (приміщення між стелею й покрівлею), ПІДДА́ШШЯ розм., ПІД діал., СТРИХ діал., ГОРА́ діал., ПО́ДРА (ПО́ДРЯ) діал. Він заклопотано позирав на піддашшя: там, на горищі,.. кублилися його голуби (Ю. Словник синонімів української мови
  10. під — Під, прийм. під, по́ду, на -ді; поди́, -ді́в підо = під, прийм.; підо мно́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. під — ПІД¹, по́ду, ч. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня Української РСР характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (Рослин. Словник української мови в 11 томах
  12. під — Під пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. посл. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. Словник української мови Грінченка