1. Словник української мови Грінченка

під

Під

пред.

1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. посл.

2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19.

3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. н. п.

4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс.

5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124.

6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209.

7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової.

8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку.

9) під чаркою. Во хмелю.

---------------

Під, по́ду

м.

1) Низъ, низменное мѣсто, западина. Херс. Полт. Перепелиця сіла на, поду. Харьк.

2) Основаніе, мѣсто для основанія чего либо, напр. стога, печи и пр. Вас. 180. Поди під стіжки. Левиц. КС. 4.

3) Возвышеніе, подмостки, напр. возвышеніе въ мельницѣ, гдѣ находятся жернова. Мик. 481. Часто во мн. ч. У клуні пшениця на подах була. Зміев. у.

4) Неподвижное основаніе вѣтряной мельницы.

5) = горище. Kolb. І. 57. ум. підок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. під — Під, пі́дро: Під: — (поду): горище [VII] — горище [2;4;14,18;21;51;54,I-VI,XII,XIII] — горище, його нижня частина [52] — Під — горище тільки над хатою, бо над хлівом, коморою горище на Бойківщині називається підря, подря, підрє, підрі, підро і т. Словник з творів Івана Франка
  2. під — під 1 іменник чоловічого роду западина; нижня горизонтальна поверхня; місце для стіжка; горище під 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. під — прийм. Вж. у словосп.: під впливом, під головуванням, під захист брати, під знаком питання, під Києвом (і коло Києва, біля Києва), під кінець року (і на кінець року), під Новий рік (і проти Нового року), під приводом... Літературне слововживання
  4. під — Під. Горище. На поді склад збіжа, в пивницях склад ріжних товарів, як вина і иньших (Товариш, 1908, 92) // укр. діал. під — горище. Українська літературна мова на Буковині
  5. під — див. близько; низовина Словник синонімів Вусика
  6. під — I поду, ч. 1》 Низинне місце; западина. 2》 Нижня горизонтальна поверхня, площина якого-небудь приміщення, ями, печі і т. ін. || мет. Дно в доменній печі. 3》 Місце, майданчик для стіжка. 4》 діал. Горище. II прийм., із особ. займ. оруд. в. одн. ПІДІ, підо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. під — ПІД¹, по́ду, ч. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня України характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. під — під I.горище (ст): Піти на під по порожні ба́ньки (Авторка) під II. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. під — Горище Словник застарілих та маловживаних слів
  10. під — ГОРИ́ЩЕ (приміщення між стелею й покрівлею), ПІДДА́ШШЯ розм., ПІД діал., СТРИХ діал., ГОРА́ діал., ПО́ДРА (ПО́ДРЯ) діал. Він заклопотано позирав на піддашшя: там, на горищі,.. кублилися його голуби (Ю. Словник синонімів української мови
  11. під — Під, прийм. під, по́ду, на -ді; поди́, -ді́в підо = під, прийм.; підо мно́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. під — ПІД¹, по́ду, ч. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня Української РСР характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (Рослин. Словник української мови в 11 томах