під

ГОРИ́ЩЕ (приміщення між стелею й покрівлею), ПІДДА́ШШЯ розм., ПІД діал., СТРИХ діал., ГОРА́ діал., ПО́ДРА (ПО́ДРЯ) діал. Він заклопотано позирав на піддашшя: там, на горищі,.. кублилися його голуби (Ю. Смолич); Вилізла мати на під, щоб поглянути відти на ріку (О. Кобилянська); Вилізав (дід) на хатній стрих і скидав відти до сіней великі чоботиська (В. Стефаник); Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув (Словник Б. Грінченка); Поставлені на подрі молодиці побачили .. монголів, і кілька стріл упало з дахових вікон на них (І. Франко).

ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.); УЛО́ГО́ВИНА (ВЛО́ГО́ВИНА) (з пологими схилами); КОТЛОВИ́НА, КОТЛОВА́Н, КІТЛИ́НА діал., КІТЛОВИ́НА діал. (велика, глибока); ПАДЬ (звичайно поросла лісом). Під однією горою, коло зеленої левади в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша (І. Нечуй-Левицький); Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (І. Ле); Здалека вже побачив жандарм, що зараз на першій такій впадині стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко); Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша (О. Гончар); Пройшовши заглибину між двома горбами, розвідники почали підійматись на одну із зрізаних пірамід (М. Трублаїні); Грузинська столиця, розташована в широкій улоговині між горами, своїм особливим характером, своєрідною і романтичною красою полонила нас з першого погляду (Т. Масенко); Внизу, в котловині світяться вогні бараків (Ю. Яновський); За півгодини вона вже мчала широкими вулицями старого містечка, розташованого в неглибокому котловані, де сходилося кілька степових балок (С. Добровольський); Ось вони минули Тептюж, .. ось бориславська кітлина (І. Франко). — Пор. ба́лка, низина́, I. яр.

ЧЕРІ́НЬ (дно печі), ПІД. Засичав окріп у печі, збігаючи ключем на черінь (Панас Мирний); Смачно духмяніли пироги із картоплею, капустою й м'ясом, щойно зняті із поду (А. Дімаров).

ДНО (нижня частина або нижня стінка якогось предмета), СПІД, ДНИ́ЩЕ, ПІД (нижня горизонтальна поверхня, площина якогось приміщення, ями, печі тощо). Гасу в каганчику зосталося вже тільки на самому дні (О. Гончар); Він малює спід барки на синє, яким буває море в полудні (М. Коцюбинський); Навіть у нових теплих валянках мало приємності лежати на холодному днищі кузова машини (Григорій Тютюнник); Смачно духмяніли пироги.., щойно зняті із поду (А. Дімаров). — Пор. 1. низ.

НАПЕРЕДО́ДНІ у знач. прийм., з род. відмінком (указує на події, процеси і т. ін., незадовго перед якими відбувається дія), ПЕ́РЕД з оруд. відмінком; ПІД із знах. відмінком (перев. при позначенні свят, відомих подій). Напередодні останнього дня служби було особливо людно біля казарми (Л. Смілянський); Це було літ двоє перед волею (Панас Мирний); На Покрову, під ярмарок, Торік був і я там... (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. під — Під, пі́дро: Під: — (поду): горище [VII] — горище [2;4;14,18;21;51;54,I-VI,XII,XIII] — горище, його нижня частина [52] — Під — горище тільки над хатою, бо над хлівом, коморою горище на Бойківщині називається підря, подря, підрє, підрі, підро і т. Словник з творів Івана Франка
  2. під — під 1 іменник чоловічого роду западина; нижня горизонтальна поверхня; місце для стіжка; горище під 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. під — прийм. Вж. у словосп.: під впливом, під головуванням, під захист брати, під знаком питання, під Києвом (і коло Києва, біля Києва), під кінець року (і на кінець року), під Новий рік (і проти Нового року), під приводом... Літературне слововживання
  4. під — Під. Горище. На поді склад збіжа, в пивницях склад ріжних товарів, як вина і иньших (Товариш, 1908, 92) // укр. діал. під — горище. Українська літературна мова на Буковині
  5. під — див. близько; низовина Словник синонімів Вусика
  6. під — I поду, ч. 1》 Низинне місце; западина. 2》 Нижня горизонтальна поверхня, площина якого-небудь приміщення, ями, печі і т. ін. || мет. Дно в доменній печі. 3》 Місце, майданчик для стіжка. 4》 діал. Горище. II прийм., із особ. займ. оруд. в. одн. ПІДІ, підо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. під — ПІД¹, по́ду, ч. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня України характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. під — під I.горище (ст): Піти на під по порожні ба́ньки (Авторка) під II. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. під — Горище Словник застарілих та маловживаних слів
  10. під — Під, прийм. під, по́ду, на -ді; поди́, -ді́в підо = під, прийм.; підо мно́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. під — ПІД¹, по́ду, ч. 1. Низинне місце; западина. Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня Української РСР характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (Рослин. Словник української мови в 11 томах
  12. під — Під пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. посл. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. Словник української мови Грінченка