під

ПІД¹, по́ду, ч.

1. Низинне місце; западина.

Для рівнинних вододільних степів району зрошення півдня України характерна наявність замкнутих знижень від невеликих блюдець до великих западин, що займають тисячі гектарів і мають назву подів (з наук. літ.);

Гаряче літо спалило вже лугові трави по буграх, нечисленні коні січової варти паслися на подах (Іван Ле).

2. Нижня горизонтальна поверхня, площина якого-небудь приміщення, ями, печі і т. ін.

Смачно духмяніли пироги із картоплею, капустою й м'ясом, щойно зняті із поду, з капустяних листків (А. Дімаров);

А хіба ж хто-небудь спускавсь у такий глибокий колодязь – під вичищати, – який пан викопав на степу, що вода в йому була чиста, як сльоза, а холодна, як крига (Грицько Григоренко);

// мет. Дно в доменній печі.

Колектив нашого мартенівського цеху в нинішньому році збільшив зйом сталі на 0,6 тонни з квадратного метра поду печі (з газ.).

3. Місце, майданчик для стіжка.

Коло повітки на току два Кайдашеві сини, молоді парубки, поправляли поди під стіжки (І. Нечуй-Левицький).

4. діал. Горище.

– Коли надвечір прачка з слугою не вертали додому, вилізла мати на під, щоб поглянути відти на ріку, що з обома жінками діється, чи не йдуть уже (О. Кобилянська);

У всім і всюди, від чого мене дома хтіли здержати, сиділа тота [та] “дика баба”. Вона літом стерегла в полі гороху, до котрого я був дуже ласий; .. вона пробувала на поду, де мені заказано вилазити по драбині (І. Франко).

ПІД², прийм., із особ. займ. оруд. в. одн. ПІ́ДІ, ПІ́ДО.

Просторові відношення

1. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні особи, предмета і т. ін.;

// Уживається при означенні тексту, в кінці якого стоїть або ставиться підпис, дата, зауваження і т. ін. (оруд. в.).

Добре, поставимо під оповіданнями дати (М. Коцюбинський);

– Так чого ж ти і всі ваші люди не ставите підписів під актом? (М. Стельмах);

// Уживається при означенні предмета, покриву, шару і т. ін.;

// Уживається при означенні маси, речовини.

2. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні предмета, місця.

3. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні предмета, місця;

// Уживається при означенні руху в напрямку до вершини чого-небудь; на (знах. в.).

Його відерце перше пробива лід у криниці, що уночі замерза, і тащив [тягнув] він сповнені відра під гору (Марко Вовчок).

Обставинні відношення

4. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні певного явища або об'єкта дії, впливу;

// Уживається при означенні предмета, у сферу дії якого спрямовується або потрапляє хто-, що-небудь (знах. в.).

Де-не-де попадався під ноги безсмертник (О. Гончар);

Бив [Василь] тільки кулаками. Погано приходилося тому, хто попадав під той кулак (Г. Хоткевич);

// Уживається при означенні дії, в межі якої спрямовується або потрапляє хто-небудь (знах. в.).

26 червня в Троянівці було одержано перші повістки з військкомату. Під цю чергу потрапили Панас Гичка, Микита Чугай, Охрім Горобець (Григорій Тютюнник);

Потрапити під скорочення;

// Уживається при означенні влади, впливу, захисту і т. ін.;

// Уживається при означенні примусових обставин.;

// Уживається при означенні несприятливого становища, в якому хто-, що-небудь перебуває (оруд. в.).

Мати помирає в лікарні .. Батько – під загрозою позбутися роботи (П. Колесник);

Отамани Коновалець і Оскілко наступають через Коростень на Бородянку. Київ під загрозою (О. Довженко).

5. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.).

Об'їжджав він під верх коней і був такий сміливий, що нічогісінько на світі не боявсь (О. Стороженко);

Під руки ввели князя до покоїв (Г. Хоткевич);

Хтось у сірому пальті зупинив постать свою під кутом у шістдесят градусів наперед (А. Головко);

// Уживається при означенні предмета, за допомогою якого виконується дія (знах. в.).

Акуратно, під лінійку, підкреслив [учитель] окремі місця червоним і синім олівцем (Є. Кравченко);

Картоплю садили під плуг і під лопату (з наук. літ.);

Стригти під гребінку;

// Уживається при означенні обмежувальної умови здійснення якої-небудь дії (оруд. в.).

Ваше ймення в вигнанні, під карою сліз заборонено спогад про нього (Леся Українка);

Заборонялося і ніяк не менше, як тільки під страхом смерті: підходити до дротяної загорожі ближче ніж на п'ять кроків (В. Козаченко);

// Уживається при означенні забезпечення чимось певної дії (знах. в.).

– Що ти з голою землею зробиш? Хоч би банки завели, де б під заклад гроші давали. Треба ж чимсь її обробляти (Панас Мирний);

– Без грошей додому не повертайся, бо таки влізли в позички під високий процент (М. Стельмах);

// Уживається при означенні звуків, у супроводі яких відбувається дія, або мелодії, у відповідності до якої відбувається дія (знах. в.).

Всі ми на березі моря під гомін прибою поснули (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

Коло танцює. Тупають під такт “молдуваняски” [молдаванески] ноги, здіймаються й опускаються злучені руки, мають білі хусточки в руках дівочих... (М. Коцюбинський);

Він сміється, щоб не заридать, Він плига під звуки сарабанди (М. Рильський);

Співати під фонограму.

Означальні відношення

6. із знах. і оруд. в. Уживається при вказуванні на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.).

Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний, під щетиною увесь, як їжак (Марко Вовчок);

– А чом же ви їх не покличете? Адже ж там двійко чималих є хлопців, либонь і під вусом... (Дніпрова Чайка);

На морі нині багато човнів під вітрилом (М. Коцюбинський);

Посеред хутора – дім під залізом (Григорій Тютюнник);

Дівчата .. ходили цілими вервечками. І хлопці теж. Які в чумарках із стрічками на вишитих грудях, які .. у сорочках із сирового полотна під пояс (А. Головко);

Внизу посеред залу, як на цирковій арені, круглий стіл під зеленим сукном (О. Гончар);

// Уживається при вказуванні на ознаку, яка допомагає розпізнати або відшукати кого-, що-небудь (оруд. в.).

Під 1118 роком у літопису згадується ім'я одного з билинних героїв – Ставра Городиновича (з наук.-попул. літ.);

Зберігатися під номером;

// Уживається при вказуванні на ознаку, яка визначає обставину, керівну ідею і т. ін., за якими виконується дія (оруд. в.).

– Ви тоді влаштуєте над Єгиптою товариське судилище під гаслом: – “Ганьба – ліваку!” (О. Гончар);

Фельдшер уже знає, що значить зайти в кабінет. Це значить принести туди спирту під приводом офіціальної службової розмови (Григорій Тютюнник);

Вони під виглядом заробітчан поверталися з Молдови (М. Стельмах);

// Уживається на означення певної особи, певного зразка, якому уподібнюється хто-, що-небудь або які наслідуються кимось (знах. в.).

– А-а, Кошик! – затримав Віктора круглолиций, підстрижений під їжака Величко (П. Автомонов);

Знав [Артем] напам'ять усього Сосюру. Іноді й сам під Сосюру пописував (О. Підсуха);

Третій міністр одягнений під запорожця (О. Довженко);

Паперові пластики добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу і червоне дерево (з газ.);

// Уживається при вказуванні на предмет, особу або ознаки предмета, особи, у відповідності до яких добирається або до яких прирівнюється хто-, що-небудь (знах. в.).

[Харько:] Набив собі в голову, що мені селянка не під плече (М. Кропивницький);

– Чи підберете хлопця під норов нашої дівки? (Ю. Збанацький);

Ними [кладочками] можна було любуватися, як художнім твором .. – так вони були під стать і пейзажеві оцьому, і тихому темпові руху хвиль у річці (Г. Хоткевич);

// Уживається при вказуванні на характер використання, застосування предмета (оруд. в.).

Із діброви Козак виїзжає [виїжджає]; Під ним коник вороненький Насилу ступає (Т. Шевченко);

Передбачено також збільшення площі під садами, виноградниками і ягідниками (з наук. літ.).

7. з оруд. в. Уживається при означенні стану, в якому хто-небудь перебуває, або того, що спричинилося до якогось стану.

У мене ж серце боліло, коли я дивився, як тане, як догоряє Франко. Я й досі під тяжким впливом тої зустрічі і не можу її забути (М. Коцюбинський);

І хоч трішечки я був, товаришу, під хмільком, а відразу підмітив, що своїм приходом викликав я поміж них розгубленість (В. Логвиненко);

Все, що їй пропонували, вона виконувала слухняно, безвільно, мов під якимось страшним наркозом (О. Гончар).

Часові відношення

8. із знах. в. Уживається при вказуванні на переддень чого-небудь.

Мені так приємно було дістати Ваш лист якраз під Новий рік, та ще з ялинкою (М. Коцюбинський);

Під неділю молоді моряки берегової оборони таємно від командира натягували холоші чорних штанів на вирізані з фанери широкі клинці .. Командир помітив “кльош” і наказав усім змочити штани в морській воді, а потім випрасувати їх (П. Автомонов);

// Уживається при означенні часу, моменту припинення дії.

Так пройшло кілька репетицій і під кінець їх Настя робила часом більше помилок, ніж впочатку [спочатку] (Леся Українка);

Письменникові [С. Жураховичу] властива манера несподіваного закінчення оповідання, коли .. не сказані ще ті слова, які так полюбляють говорити деякі автори вустами своїх героїв під завісу (із журн.);

// Уживається на означення пори, часу, коли відбувається якась дія або виявляється який-небудь стан.

Під ранок в мені виріс план самогубства, а на столі купа лушпиння з оріхів (М. Коцюбинський);

Вже аж під вечір, коли яруга крилася сутінками, покинув Тимко шелюги (Григорій Тютюнник);

Чоловік її був командиром підводного човна, під час війни розставляв міни десь аж у фіордах Норвегії (О. Гончар).

9. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні події, одночасно з якою відбувається якась дія або наявний який-небудь стан (знах. в.).

Кожного року під ярмарок наїздили до панів гості (С. Васильченко);

// розм. Уживається при означенні маляти, яке народилося після попереднього (оруд. в.).

Того часу було нас у батька з матір'ю п'ятірко: найстаршенька сестриця Парася, а під нею був я, а після мене знайшовся в капусті братик Івасик (Остап Вишня).

Кількісні відношення

10. із знах. в. Уживається при визначенні міри чого-небудь у наближенні до певної межі.

Хома стояв у хаті високий, аж під стелю (М. Коцюбинський);

В правій руці [юнака] селянська полотняна торба, напхана чимсь аж під самісіньку зав'язку (В. Козаченко).

11. із знах. в. Уживається при вказуванні на наближення до якої-небудь кількісної межі, до якоїсь міри.

Товариш його – людина літ під сорок (М. Коцюбинський);

Мороз – під тридцять. Зранку це. А був ще більший в нічці (І. Нехода);

Ледве допливла [Настя] снігом до Якилини, яку чомусь називали бабою, дарма що мала лише під п'ятдесят (В. Речмедін).

Причинові відношення

12. з оруд. і знах. в. Уживається при вказуванні на причину дії, стану або вияву чого-небудь (оруд. в.).

[Елеазар:] Під тягарем одразу я упав, дозорець геть прогнав мене з роботи (Леся Українка);

Знову із свистом шомпол впивався в тіло твоє .. Ти кричав спершу, вужем звиваючись під гострими ударами (А. Головко);

Я відчув, як під його поглядом моє лице стало дерев'яніти (П. Панч);

Хоча в роті вже було чимало нових людей, які Брянського не застали, але, під впливом його вихованців, вони теж пройнялися високою пошаною до загиблого командира (О. Гончар);

// Уживається при визначенні предмета, в результаті дії якого відбувається інша дія (оруд. в.).

Прощайся з ясною красою, Бо вже заходять косарі; Зайшли, – поникла [краса] під косою, Зів'яла ранком на зорі (П. Грабовський);

Вода кипіла під веслами, човни тремтіли й скакали на воді, як живі (М. Коцюбинський);

Чи було воно так? .. Чи вмер київський столяр Боженко де-небудь в глухому волинському шпиталі під ножем безсилого хірурга? (О. Довженко);

// Уживається при визначенні дії, події, стану і т. ін., в залежності від яких відбувається певна дія чи наявний відповідний стан або які є причиною певних дій, відповідного стану (знах. в.).

Вихор буває під посуху (П. Чубинський);

Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони під поклики пастуші .. Хвилина – і табун мов буря понесла (М. Рильський).

Відношення мети

13. із знах. в. Уживається при вказуванні на мету дії.

Зібрали наші люди хліб, почали під озимину орати (І. Муратов);

Підійшли вони до мене з похиленими головами, як підходили в старі часи під благословення (В. Речмедін);

// Уживається при вказуванні на мету використання або призначення предмета, особи.

Назар запрягає коні під пана (Марко Вовчок);

Надворі ще була весна, і висока трава в степу була вже готова під косу (І. Нечуй-Левицький);

У 1965 році було закінчено спорудження залізобетонного мосту під метрополітен (з наук.-попул. літ.).

Об'єктні відношення

14. із знах. в. Уживається при означенні предмета, безпосередньо на який спрямована дія.

– Танцюй! – Офіцер опирається. – О, ще й не хоче, – котрийсь із махновців піддає йому ногою під зад (О. Гончар);

На шахті загув гудок. Галя непомітно штовхнула Женю під бік (Ю. Мокрієв);

// Уживається при означенні особи, на яку спрямовуються чиїсь дії, вплив, певні відношення і т. ін.

Уже Вулкан розм'як, як кваша, Венера те собі на ус. За діло, ну! – бере, бач, наша! Тепер під його підоб'юсь (І. Котляревський);

Не спить Рябко, та все так гавка, .. Все дума, як би то піддобриться під пана (П. Гулак-Артемовський).