пігулка

ПІГУ́ЛКА, и, ж.

Те саме, що табле́тка.

Побігли за анальгіном. – Ковтай одразу дві пігулки! – радили Ополониченку (А. Крижанівський);

Купляючи в аптеці на свій страх і риск “цілющі” пігулки, треба знати про їх побічні властивості (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. пігулка — [п'ігулка] -лкие, д. і м. -лц'і, р. мн. -лок  Орфоепічний словник української мови
2. пігулка — -и, ж. Дозована лікарська форма для внутрішнього вживання; кулька, приготовлена з однорідної маси; таблетка, пілюлька.  Великий тлумачний словник сучасної мови