пікантний —
піка́нтний прикметник
Орфографічний словник української мови
пікантний —
(на смак) гострий; (факт) гостроцікавий, сенсаційний, скандальний; (жарт) малопристойний, масний, солоний, сов. сальний; (- жінку) вул. смачний, апетитний.
Словник синонімів Караванського
пікантний —
-а, -е. 1》 Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). Пікантний сир. 2》 перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін. || Не зовсім пристойний. Пікантний анекдот.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пікантний —
Неподобний, спокусливий
Словник чужослів Павло Штепа
пікантний —
ПІКА́НТНИЙ, а, е. 1. Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). 2. перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
пікантний —
піка́нтний 1. кул. пряний, гострий (м, ср, ст) 2. не зовсім пристойний (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
пікантний —
піка́нтний (від франц. piquant – гострий) 1. Різкий, гострий на смак, пряний. 2. Переносно – спокусливий, той, що збуджує, викликає інтерес; привабливий.
Словник іншомовних слів Мельничука
пікантний —
ГОЛОСНИ́Й (який набув великого розголосу), ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й, ГАЛАСЛИ́ВИЙ, СЕНСАЦІ́ЙНИЙ (який викликає сенсацію); ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ (який дивує, приголомшує); ПІКА́НТНИЙ (який викликає нездоровий інтерес).
Словник синонімів української мови
пікантний —
Піка́нтний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пікантний —
ПІКА́НТНИЙ, а, е. 1. Гострий на смак, пряний (про соус, підливу і т. ін.). 2. перен. Який викликає гострий інтерес, зацікавленість своєю незвичайністю, сенсаційністю і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
пікантний —
рос. пикантный 1. Різкий, гострий на смак. 2. Не до кінця зрозумілий, недоторканий, ставить у незрозуміле або не до кінця зрозуміле становище. 3. Переносно — спокусливий, той, що збуджує, викликає інтерес.
Eкономічна енциклопедія