ранковий —
ранко́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
ранковий —
-а, -е. Прикм. до ранок 1). || Який буває ранком, власт. ранкові. || Признач. для використання ранком (про одяг). || Який відбувається, здійснюється ранком і т. ін. || Який діє, курсує ранком. || Який подають, уживають і т. ін. ранком.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ранковий —
РАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ра́нок 1. Тільки що почало на світ благословиться, тихий ранковий блиск освітив печеру (І. Нечуй-Левицький); Ранкова зоря застала Петрова далеко в степу (І.
Словник української мови у 20 томах
ранковий —
РАНКО́ВИЙ (який буває вранці, властивий ранкові), РА́НІШНІЙ, ВРА́НІШНІЙ (УРА́НІШНІЙ), ПОРА́НІШНІЙ розм., ПОРАНКО́ВИЙ розм., ПОРА́ННІЙ розм.
Словник синонімів української мови
ранковий —
РАНКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ра́нок 1. Тільки що почало на світ благословиться, тихий ранковий блиск освітив печеру (Н.-Лев., III, 1956, 293); Ранкова зоря застала Петрова далеко в степу (Ряб.
Словник української мови в 11 томах
ранковий —
Ранковий, -а, -е Утренній. Осіння ранкова прохолода. Мир. ХРВ. 188. Нате вам крикливиці: вечірні, полувелірні, полуночнії, світові і ранкові. Чуб. I. 141.
Словник української мови Грінченка