резидент —
резиде́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
резидент —
-а, ч. 1》 За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2》 Іноземець, який постійно проживає у якій-небудь державі; офіційне представництво країни за кордоном, крім того, представництво підприємства...
Великий тлумачний словник сучасної мови
резидент —
РЕЗИДЕ́НТ, а, ч. 1. Дипломатичний представник, що постійно перебуває в даній країні. А тут іще гетьману тихо сповіщають, втрапив до рук росіян поляк, Якуб Улашин. Віз листа пана Понятовського, резидента короля Станіслава коло шведського короля.
Словник української мови у 20 томах
резидент —
Посол
Словник застарілих та маловживаних слів
резидент —
(англ. resident) 1. фізичні особи – вітчизняні, іноземні та без громадянства, що мають постійне місце проживання в певній країні, зокрема й ті, що тимчасово перебувають за кордоном.
Економічний словник
резидент —
резиде́нт [франц. resident, від лат. residens (residentis) – той, що залишається на місці] 1. За часів середньовіччя дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні.
Словник іншомовних слів Мельничука
резидент —
РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством...
Словник синонімів української мови
резидент —
РЕЗИДЕ́НТ, а, ч. 1. За часів середньовіччя — дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2. Представник імперіалістичної держави, що здійснює фактичне правління в країні, яка перебуває під протекторатом цієї держави.
Словник української мови в 11 томах
резидент —
рос. резидент (латин. resident- сидячий, той, хто залишається на місці) — юридична або фізична особа, що постійно зареєстрована або постійно проживає в даній країні незалежно від громадянства.
Eкономічна енциклопедія