резидент
резиде́нт
-а, ч.
1》 За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні.
2》 Іноземець, який постійно проживає у якій-небудь державі; офіційне представництво країни за кордоном, крім того, представництво підприємства, компанії, організації, яке не займається господарською або комерційною діяльністю.
3》 Таємний уповноважений іноземної розвідки, що на території даної держави спрямовує діяльність своїх агентів.
4》 Юридична особа, зареєстрована на території іноземної держави, яка має визначений статус і підлягає законам цієї держави.
5》 Громадянин, мешканець своєї країни у порівнянні з іноземцем-нерезидентом.
6》 У програмуванні – частина керівної програми, яка постійно знаходиться в оперативній пам'яті під час роботи ЕОМ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови