1. Великий тлумачний словник сучасної мови

резидент

резиде́нт

-а, ч.

1》 За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні.

2》 Іноземець, який постійно проживає у якій-небудь державі; офіційне представництво країни за кордоном, крім того, представництво підприємства, компанії, організації, яке не займається господарською або комерційною діяльністю.

3》 Таємний уповноважений іноземної розвідки, що на території даної держави спрямовує діяльність своїх агентів.

4》 Юридична особа, зареєстрована на території іноземної держави, яка має визначений статус і підлягає законам цієї держави.

5》 Громадянин, мешканець своєї країни у порівнянні з іноземцем-нерезидентом.

6》 У програмуванні – частина керівної програми, яка постійно знаходиться в оперативній пам'яті під час роботи ЕОМ.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резидент — резиде́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. резидент — [реизиедент] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. резидент — РЕЗИДЕ́НТ, а, ч. 1. Дипломатичний представник, що постійно перебуває в даній країні. А тут іще гетьману тихо сповіщають, втрапив до рук росіян поляк, Якуб Улашин. Віз листа пана Понятовського, резидента короля Станіслава коло шведського короля. Словник української мови у 20 томах
  4. резидент — Посол Словник застарілих та маловживаних слів
  5. резидент — (англ. resident) 1. фізичні особи – вітчизняні, іноземні та без громадянства, що мають постійне місце проживання в певній країні, зокрема й ті, що тимчасово перебувають за кордоном. Економічний словник
  6. резидент — резиде́нт [франц. resident, від лат. residens (residentis) – той, що залишається на місці] 1. За часів середньовіччя дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. резидент — РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством... Словник синонімів української мови
  8. резидент — Резиде́нт, -та; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. резидент — РЕЗИДЕ́НТ, а, ч. 1. За часів середньовіччя — дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2. Представник імперіалістичної держави, що здійснює фактичне правління в країні, яка перебуває під протекторатом цієї держави. Словник української мови в 11 томах
  10. резидент — рос. резидент (латин. resident- сидячий, той, хто залишається на місці) — юридична або фізична особа, що постійно зареєстрована або постійно проживає в даній країні незалежно від громадянства. Eкономічна енциклопедія