резидент
РЕЗИДЕ́НТ, а, ч.
1. Дипломатичний представник, що постійно перебуває в даній країні.
А тут іще гетьману тихо сповіщають, втрапив до рук росіян поляк, Якуб Улашин. Віз листа пана Понятовського, резидента короля Станіслава коло шведського короля. Лист був до нього, Мазепи (Г. Колісник);
Україна й Крим мали взаємно удержувати резидентів і всі справи й непорозуміння між собою полагоджувати дружнім способом (з наук. літ.).
2. Іноземний представник, який постійно проживає на території даної держави.
3. Представник держави, що здійснює фактичне правління в країні, яка перебуває під протекторатом цієї держави.
Проводячи політику обмеження старшинського самоврядування, гетьманської влади, Петро І призначив у 1709 році резидента (в наступному році – двох) для контролю за діяльністю гетьманського уряду (з наук. літ.).
4. Таємний уповноважений іноземної розвідки, що на території даної держави спрямовує діяльність своїх агентів.
5. Юридична особа, зареєстрована на території даної держави, яка має визначений статус і підлягає законам цієї держави.
Значення в інших словниках
- резидент — резиде́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- резидент — [реизиедент] -нта, м. (на) -нтов'і/ -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
- резидент — -а, ч. 1》 За часів середньовіччя – дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2》 Іноземець, який постійно проживає у якій-небудь державі; офіційне представництво країни за кордоном, крім того, представництво підприємства... Великий тлумачний словник сучасної мови
- резидент — Посол Словник застарілих та маловживаних слів
- резидент — (англ. resident) 1. фізичні особи – вітчизняні, іноземні та без громадянства, що мають постійне місце проживання в певній країні, зокрема й ті, що тимчасово перебувають за кордоном. Економічний словник
- резидент — резиде́нт [франц. resident, від лат. residens (residentis) – той, що залишається на місці] 1. За часів середньовіччя дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. Словник іншомовних слів Мельничука
- резидент — РОЗВІ́ДНИК (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), РОЗВІ́ДУВАЧ, РОЗВІ́ДАЧ розм., ВИВІ́ДАЧ розм.; АГЕ́НТ (офіційна назва таємного співробітника іноземної розвідки); ШПИГУ́Н (особа, яка займається шпигунством... Словник синонімів української мови
- резидент — Резиде́нт, -та; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- резидент — РЕЗИДЕ́НТ, а, ч. 1. За часів середньовіччя — дипломатичний представник, що постійно перебував у даній країні. 2. Представник імперіалістичної держави, що здійснює фактичне правління в країні, яка перебуває під протекторатом цієї держави. Словник української мови в 11 томах
- резидент — рос. резидент (латин. resident- сидячий, той, хто залишається на місці) — юридична або фізична особа, що постійно зареєстрована або постійно проживає в даній країні незалежно від громадянства. Eкономічна енциклопедія